Оцінювання, що мотивує: формувальне, підсумкове, самостійне
Формувальне оцінювання — це оцінювання, яке мотивує дітей вчитися. Учитель може підкоригувати учня, надати зворотний зв’язок у процесі навчання.
Процес формувального оцінювання має свій дизайн. На першому місці — мета.
Ми маємо розуміти, навіщо використовуємо формувальне оцінювання, що воно нам дасть і чим відрізняється від традиційного. Це допоможе змінити культуру оцінювання в класі. Запитайте себе:
1
Який очікуваний результат навчання?
2
Що я хочу знати про навчання моїх учнів?
3
Як я оцінюватиму учнів — письмово, усно, візуально, кінестетично?
Наприклад, вчитель може домовитися з учнями про невербальні засоби, за допомогою яких він оцінюватиме роботу: підморгнути, доторкнутися легенько до плеча, наклеїти стікер. Це означатиме, що в роботі є певні неточності, які потрібно виправити тут і зараз.
4
Коли я буду оцінювати — у процесі пояснення матеріалу чи після?
5
Що мені знадобиться для формувального оцінювання учнів?
Наприклад, цифрові технології, приміщення як інструмент оцінювання, час, запрошений учитель чи гості як експерти.
6
Хто проводитиме оцінювання? Це буде взаємооцінювання чи оцінюватиме вчитель?
7
Хто буде оцінений — окремі учні, група чи весь клас?
Перевірте себе, чи проводите ви в класі «оцінювання для навчання»:
- У класі більше цінуються ідеї, висловлені учнями, а не готові відповіді.
- Учні знають очікувані результати навчання та критерії успіху.
- Учні готові ризикувати, їх не лякають і не зупиняють помилки.
- Учні вміють критикувати екологічно, надавати й отримувати відгуки.
- Учні відповідають за своє навчання.
- Учитель — не єдине джерело знань. Учні вміють користуватися принципом «Запитай у трьох, перш ніж запитати в мене». Так підвищуються комунікативні навички дітей.
- Учитель є фасилітатором у класі: він розуміє, як допомогти дітям працювати в групі, досягати результатів за допомогою настанов чи зворотного зв’язку.
Немає коментарів:
Дописати коментар